Формування навичок читання передбачає роботу над підвищенням темпу, виразності, усвідомлення змісту прочитаного. Учитель створює власну добірку завдань, що сприяють підвищенню ефективності роботи в цьому напрямі. Сподіваємось, що матеріали публікації стануть у нагоді всім, хто поповнює методичну скарбничку.
Формування життєвої компетенції неможливе без уміння читати, оскільки без цієї чудової навички не може бути ні успішного навчання дитини в школі, ні самостійного пізнання нею світу, ні самовдосконалення.
Залежно від розвитку рівня техніки читання всіх, хто читає можна, умовно поділити на три групи:
● ті, що читають «вухами» — бачать, промовляють та слухають себе при читанні. Темп їх читання 150 слів за хвилину;
● ті, що читають «очима» — читають, не промовляючи про себе. Темп їх читання 600—800 слів за хвилину;
● ті, що читають «носом» — тобто використовують при читанні передчуття, зміст окремих слів, абзаців. Темп їх читання 1000 та більше слів за хвилину.
Техніку читання, як відомо, складають такі компоненти:
● усвідомлення прочитаного;
● швидкість;
● виразність;
● правильність.
Кожний з цих компонентів спочатку формується, відпрацьовується як уміння і за допомогою вправ поступово підіймається на рівень навички, тобто виконується без зусиль, напів- або й зовсім автоматично і потім застосовується для успішного вивчення інших дисциплін.
Розглянемо вправи, що сприяють розвитку кожної навички окремо. Хочу наголосити, що ці завдання легко вписуються в структуру уроку читання, їх можна також дати дітям додому для самостійної роботи.
Розчитування
Для того, щоб дитина підготувалася до читання на уроці, змогла одразу швидко та чітко вимовляти слова в тексті, на початку кожного уроку пропоную використовувати таблиці для розчитування.
Подані в них склади ми читаємо поодинці, групами, колективно. Рухаємося при читанні по рядку або по стовпчику. Можемо відшукати та читати рядки із певною голосною чи приголосною буквою.
Вправи на розвиток мовленнєвого апарату
Дихальна гімнастика
Ця гімнастика сприяє розвитку вміння регулювати своє дихання (не губити закінчення слів, на робити вдих на півслові, не замовкати до кінця речення):
● задути свічку;
● здути пушинку;
● погудіти, наче пароплав;
● зобразити свист вітру;
● зробити язичком рухи маляра, що фарбує стіну;
● продзижчати, наче жук;
● зобразити шум лісу;
● зобразити шум мотору, що працює.
Вправа «Подивись і повтори»:
● витягнути губи трубочкою;
● зімкнути губи;
● показати губами букву «О»;
● облизати губи;
● зробити язичком рухи маятника.
Вправа «Прочитай по губах»
Мета: чітке артикулювання звуків, щоб інші могли за рухами губ прочитати слово.
Вправа «На одному диханні»
Подані стовпчики слів прочитати на одному диханні.
Вправа «Скоромовку скоро скажемо»
Мета: відпрацьовувати навички правильного та швидкого вимовляння найуживаніших слів.
Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні, а в такому підборі і розстановці слів, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції. Також скоромовки збагачують словниковий запас та сприяють підвищенню культури мовлення.
Вимова скоромовок сприймається як весела розвага, тому діти їх люблять: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Скоромовки легко засвоюються дітьми й допомагають удосконалювати навички читання.
Скоромовки
● Ворона проворонила вороненя.
● Пік біля кіп картоплю Прокіп.
● Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.
● Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.
● Улас у нас, Панас у вас.
● Через грядку гріб тхір ямку.
● Водовоз віз воду з водопроводу.
● Їла Марина малину.
● Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
● На возі коза, під возом лоза.
● На річці Лука спіймав рака в рукави.
● Дрова рубали два дроворуби.
● Біжать стежини поміж ожини.
● У бобра добра багато.
● Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
● Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
● Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
● Як місили тісто в місті —
Усе місто стало в тісті.
● Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.
● Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
● Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
● Семен сіно віз — не довіз:
Лишив сани — узяв віз.
● Пиляв Пилип поліна з лип,
Притупив пилку Пилип.
● Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
● Коса косить — бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.
● Був бик тупогуб, тупогубенький бичок.
● Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука — буде б
...
Читати далі »
